Особливості розробки комунікативного паспорту як засобу формування комунікативної взаємодії у дітей з тяжкими порушеннями мовлення

Анотація

Комунікативний процес є основою спілкування, організація якого залежить від розуміння системи й структури процесу, а також природи комунікативного акту. Діти із тяжкими порушеннями мовлення відчувають труднощі у реалізації комунікативних навичок. Порушення розвитку значно перешкоджають та обмежують повноцінне спілкування дитини з тяжкими порушеннями мовлення. Одним із засобів, що може допомогти дітям даної категорії взаємодіяти з оточуючими людьми є використання комунікативного паспорта у повсякденному житті. У статті розглянуто комунікативний паспорт учня з тяжкими порушеннями мовлення як документ, у якому відображаються основні відомості про дитину необхідні організації її повноцінної життя соціумі.

Для розробки комунікативного паспорту було проведено спостереження за дитиною з порушеннями мовлення, бесіда та анкетування батьків направлене на з’ясування: оцінки комунікативних, когнітивних, лінгвістичних, психосоціальних и рухових здібностей дитини з тяжкими порушеннями мовлення. Зміст комунікативного паспорта дитини з порушеннями мовлення включає такі розділи: інформаційний (це особиста перша сторінка – відомості про себе та близьких дорослих); комунікативний (повідомлення про те, як дитина висловлює свої думки, як краще з нею спілкуватися, як вона реагує на незнайомих людей тощо); пізнавальний та поведінковий (тут описуються основні вміння дитини та її характер, схильність, попередження про емоційні особливості дитини, про можливі негативні прояви в її поведінці); медичний (до цього блоку входить набір медичних показань та протипоказань дитини, які препарати можливо, житєво необхідні).