Характеристика професійної компетентності вчителя-логопеда інклюзивно- ресурсного центру

Анотація

У даній статті виокремленні та проаналізовані сучасні погляди щодо професійної компетентності вчителя-логопеда інклюзивно-ресурсного центру. Ефективність діяльності учителя- логопеда в інклюзивно-ресурсному центрі залежить від рівня сформованості його професійної компетентності, яка у свою чергу являє собою складне інтегративне утворення. Термін «компетентність» (від лат. «competentes», «competentis» – відповідний, здібний) вказує на сукупність відповідних знань, які необхідні для ефективної професійної діяльності, а також передбачає оволодіння уміннями, досвідом у певній галузі. Здійснений нами науковий пошук дав підстави для визначення терміну «професійна компетентність учителя- логопеда, фахівця інклюзивно-ресурсного центру» як систему необхідних знань, умінь і навичок, які необхідні для здійснення ефективної діагностичної, корекційно-розвиткової та інформаційно- просвітницької діяльності, а також передбачає оволодіння уміннями, досвідом діяльності в ІРЦ з питань стимулювання і корегування мовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Дефініція базових категорій в теорії професійної підготовки спеціалістів освітньої сфери репрезентує різноаспектність понять «компетентність» і «компетенція». Компетенція – це коло питань, проблем, у вирішенні яких особа має певні повноваження, знання, досвід. Аналіз наукових досліджень і публікацій уможливив виокремлення нами різноманітних видів компетенцій учителя- логопеда (фахівця (консультанта)) інклюзивно-ресурсного центру: інклюзивно-корекційну, психолого-педагогічну, комунікативну, інформаційну,        нормативно-правову, соціально-економічну, полікультурну, професійну. Інклюзивно-корекційна компетенція – система знань теоретико-методичних засад організації інклюзивної освіти та корекційно-розвиткової діяльності, а також програм розвивальної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами і типових навчальних планів спеціальних шкіл (для дітей, які мають порушення мовлення).

Таким чином, компетенція – це система проблем, питань, завдань для вирішенні яких фахівець наділений відповідними повноваженнями. Отож компетентність є значно ширшим поняттям ніж компетенція і має на меті наявність компетенцій для виконання визначених завдань і функцій, які регламентовані посадовою інструкцією. З цією метою учитель-логопед повинен відзначатися системою знань теорії корекційної педагогіки, логопедії, психології тощо, а також володіти умінням ефективно застосовувати на практиці, систематично знайомитися із актуальною нормативно-правовою базою, новими методиками здійснення корекційної роботи. Проведений аналіз є підставою для висновку, що професійна компетентність учителя-логопеда (фахівця (консультанта)) – це конгломерат теоретичних знань та практичних умінь, який покращується за умови наявності третього компоненту – позитивного досвіду практичної діяльності.