Особливості застосування «Методики Гарного Старту» (metoda dobrego startu) як засобу розвитку полісенсорного сприймання дітей старшого дошкільного віку З особливими освітніми потребами

Анотація

У  статті  розглянуто  особливості  застосування

«Методики гарного старту» (Metoda Dobrego Startu) як ефективного засобу розвитку полісенсорного сприймання у дітей старшого дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Проаналізовано сутність поняття «полісенсорне сприймання», передусім, ґрунтуючись на дослідженнях К.В. Луцько, присвячених вивченню сенсорних чинників інтелектуального та когнітивного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Проаналізовано сутність поняття «полісенсорне сприймання», насамперед на основі наукових підходів К.В. Луцько, згідно з якими поєднання зорових, слухових і рухових стимулів активізує пізнавальні процеси, сприяє розвитку мовлення, уваги та мислення у дітей з особливими освітніми потребами. Розкрито теоретичні засади методики гарного старту, яка є широко поширеною у польському освітньому просторі і має значний потенціал для розвитку полісенсорного сприймання дітей дошкільного віку. Акцентовано увагу на її структурних компонентах і проаналізовано можливості адаптації методики до умов сучасної української дошкільної освіти. Висвітлено результати емпіричного дослідження, яке виявило особливості застосування полісенсорних підходів у корекційно- розвивальній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Установлено недостатній рівень поінформованості педагогів щодо методики «Гарного старту» та фрагментарний характер її використання в освітньому процесі. Аргументовано доцільність впровадження цілісного підходу до застосування методики для формування слухо- зорово-рухової координації, розвитку мовлення, уваги та когнітивних процесів. Перспективами подальших досліджень визначено розробку комплексу занять із розвитку полісенсорного сприймання на основі методики гарного старту для українських закладів дошкільної освіти, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами.