Особливості формування моральної вихованості у молодших школярів з порушеннями інтелекту

Анотація

У статті розкрито теоретико-методологічні та практичні основи моральної вихованості учнів з нормотиповим розвитком(НР) та порушеннями інтелекту(ПІ), як інтегративного процесу поєднання та виділення якісних їхніх характерних властивостей адекватно до моральних норм і вимог соціального середовища.  Зазначено, що формування моральної вихованості учнів відбувається в освітньому процесі, суттєве місце у якому відводиться  корекційно-виховній роботі. При обґрунтуванні та розробці методики психолого-педагогічного емпіричного вивчення  рівня сформованості моральної вихованості у молодших школярів нами виокремлено напрями досліджень ( адаптовані методики виявлення моральності в учнів; бесіда з корекційними педагогами, вихователями і батьками), компоненти (когнітивний, афективний, діяльнісно-поведінковий), показники (повне, адекватне й усвідомлене наповнення поняття моральна вихованість; стійкість ставлення до норм моралі; усвідомлення та наступність використання моральних уявлень і понять у практичному поводженні), рівні (високий, середній і низький), критерії оцінки змістової бази  та методи (щодо дослідження: когнітивного компоненту описано бесіди  на усвідомлення моральних термінів і норм засобами оповідань з етичною квінтесенцією;  афективного – бесіди за змістом моральних міні ситуацій; діяльнісно-поведінкового –  спостереження за моральним поводженням дітей). Проаналізовано якісну та кількісну порівняльну характеристику рівня прояву моральності за когнітивним компонентом: високий рівень в дітей з НР (75,00%), середній – з НР (25,00%) та з ПІ (36,36%) , низький –  з ПІ  (64,64%); за афективним компонентом – високий рівень – з НР (91,66%) і з ПІ (9,09 %), середній – з НР (8,33%) і з ПІ (63,63 %), низький – з ПІ (27,27 %);  за діяльнісно-поведінковим компонентом – високий рівень –  з НР (72,16%), середній – з НР (20,83%) і ПІ (72,72%), низький –  з ПІ (27,27%). Щодо середнього показника, то рівень сформованості моральної вихованості у молодших учнів з НР і з ПІ за окресленими нами компонентами, показниками і методами коливається у межах від високого до низького, зокрема: високий рівень отримало 79,61% учнів з НР і 3,03% з ПІ, середній – 57,57% з НР і 20,39% з ПІ, низький –  39,39 % лише з ПІ. З’ясовано загальні особливості моральної вихованості дітей з ПІ, зокрема: не осмислене бачення змісту та взаємозв’язків між моральними категоріями, що прийняті у соціумі; не уміння проведення елементарного і деталізованого аналізу моральних ситуацій чи оповідань; позитивне-емоційне, але не завжди адекватне, не стійке пасивне ставлення до афективних станів персонажів оповідань; не усвідомлене та хаотичне надання відповідей щодо моральної діяльності та поводження персонажів оповідань; відокремленість під час комунікації та взаємодії з іншими; неадекватність, плинність і не сталість емоційних реакцій на норми моралі; не стійке, позитивне, не довготривале ставлення до моральних категорій; позитивне та доброзичливе відношення до інших;  здатність до співпраці у процесі не конфліктної ситуації; позитивне ставлення лише до тих педагогів, які так само себе поводять із ними (за аналогією); не визначення власних провин; не уміння застосовувати отримані попередньо знання  при вирішенні аналогічних моральних ситуацій; потреба у допомозі зі сторони педагога; не зацікавленість виконанням правил поведінки та своїх обіцянок тощо. За підсумками емпіричного вивчення розроблено педагогічно-цілеспрямовану та корекційно-виховну систему розвитку і корекції моральної вихованості в молодших школярів з ПІ, яка передбачала поетапне формування моральної вихованості за компонентами:  когнітивний, афективний та діяльнісно-поведінковий. Побудована нами система корекційно-виховного впливу включала корекційно-виховні заняття, які у подальшому сприяли підвищенню адаптації, соціалізації та моральної вихованості дітей з ПІ.