Виклики в комунікації між батьками та підлітками з інтелектуальною недостатністю щодо сексуальності та стосунків, а також способи підтримки батьків спеціалістами.

Анотація

Батьки зазвичай виконують роль основних сексуальних вихователів для своїх дітей з інтелектуальною недостатністю, оскільки вони розуміють, що покладатися лише на шкільну сексуальну освіту було б недостатньо. Діти з інвалідністю також віддають перевагу своїм батькам як джерелу інформації щодо сексуальної освіти. Дослідження показали численні переваги залучення батьків до сексуальної освіти. Батьки можуть індивідуалізувати те, чому вони вчать, враховуючи індивідуальні риси своїх дітей, сімейні цінності та свої переконання. Вони можуть контролювати час і зміст, а також представляти теми, що підходять для їхніх дітей на певному етапі, використовуючи різні стратегії навчання. Вони також можуть бути більш обізнаними в питаннях ризику сексуальної експлуатації. І хоча розмови батьків з підлітками з інтелектуальною недостатністю щодо сексу та стосунків можуть відігравати ключову роль у зменшенні ризикованої поведінки підлітків, батьки рідко роблять це належним чином і регулярно. Більшість батьків вважає, що вони не підготовлені, мають обмежені знання щодо того, як навчати дітей, почуваються незручно, коли потрібно передавати інформацію і відповідати на питання. Батьки також не впевнені в тому, що їхні діти знають або чи готові вони до сексуальної активності. Дослідження показали, що коли батьки отримували вказівки щодо того, як і про що розмовляти, їхній рівень комфорту та впевненості зростав. Тому батьки потребують підтримки з боку спеціалістів, спеціальних педагогів та лікарів у розробці ефективних стратегій розмов з підлітками про секс і стосунки. У цьому виступі будуть представлені як виклики, що стоять перед батьками, так і підходи, які можуть підвищити ефективну комунікацію батьки-дитина щодо сексуальності.