Особливості роботи з розвитку комунікативної функції в молодших школярів із загальним Недорозвиненням мовлення

Анотація

Стаття висвітлює засади реалізації комунікативного підходу в логопедичній роботі з молодшими школярами із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) III - IV рівня при організації групових занять з корекції та розвитку в них усного та писемного мовлення. Робота, яка проводиться логопедом з дітьми із ЗНМ, має системний і комплексний характер.  Формування комунікативної функції мовлення дітей доцільно здійснювати з орієнтацією на певні лексичні теми. У межах кожної такої теми доцільно вирішувати завдання на розвиток в учнів діалогічного та монологічного мовлення. Лексико-граматична підготовка навчає дітей обирати потрібні мовні засоби, що сприяє більш успішному формуванню в них зв’язного мовлення. Важливим аспектом роботи є також виховання в учнів пізнавальної активності та розвиток когнітивної сфери. Необхідно навчати учнів обґрунтовувати, пояснювати свої дії в тій чи іншій ситуації або ставлення до певних явищ, подій. Потреба у спілкуванні дітей із ЗНМ часто знижена, тому необхідно мотивувати їх висловлювати свої думки, почуття, пропозиції, оцінки. Потрібно визначати і, відповідно, стимулювати ті потреби та інтереси дітей, які підвищують їхню мовленнєву активність, формують лінгвістичні знання, сприяють накопиченню ними читацького досвіду, опануванню знань, уявлень про моделі та правила комунікативної діяльності. Важливо стимулювати розвиток в учнів навичок самоконтролю та саморегуляції, виховувати ті якості особистості, які сприятимуть більш успішному їх спілкуванню з оточуючими.

Завданням реалізації зазначеного підходу має стати формування в учнів комунікативної компетентності: вміння спілкуватися, досягати позитивних результатів взаємодії з оточуючими за допомогою засобів усного та писемного мовлення.