Формування природничих уявлень та понять у молодших школярів з порушеннями мовлення на уроках «я досліджую світ»

Анотація

У статті розглядаються особливості формування природничих уявлень і понять у молодших школярів із порушеннями мовлення під час вивчення предмета «Я досліджую світ». Було запропоновано етапи формування природничих понять в учнів із порушеннями мовлення, які включають: мотиваційно-текстову підготовку до засвоєння природничих уявлень і понять; організацію чуттєвого пізнання ознак та властивостей предметів або явищ, формування або актуалізацію наявних уявлень; стимулювання розумової діяльності для виокремлення істотних ознак; узагальнення отриманої інформації, вербалізацію суті об’єкта і закріплення його відповідним терміном; включення нового поняття до системи вже засвоєних природничих знань. Проведено дослідження рівня засвоєння природничих знань у дітей молодшого шкільного віку, зокрема рівня розуміння ними основних понять та уявлень про природу – як у дітей із мовленнєвими порушеннями, так і з типовим розвитком. За результатами дослідження виявлено, що високий рівень сформованості природничих понять спостерігається у 55,7% учнів із порушеннями мовлення: ці діти визначають та можуть проаналізувати майже всі об'єкти та їх характерні ознаки. У 33,3% школярів з порушеннями мовлення виявлено середній рівень – вони змогли назвати лише окремі ознаки та частини об'єктів, допускали певні  помилки, які виправляли з допомогою педагога. Низький рівень сформованості природничих уявлень та понять спостерігається у 11% школярів з порушеннями мовлення: учні допускали суттєві помилки у визначенні понять або об’єктів, не виправляли їх навіть за підтримки педагога. Встановлено, що успішне засвоєння природничих понять у таких учнів потребує використання спеціальних методичних прийомів, зокрема: відновлення базових знань з різних джерел, встановлення зв’язків між новим і раніше вивченим матеріалом; визначення причинно-наслідкових зв’язків між ознаками одного поняття та іншими елементами знань; логіко-змістове узгодження уявлень і понять; структурування та інтеграція понять у нову систему; систематизація інформації у вигляді схем і таблиць; планова характеристика об'єктів; узагальнення знань, що дає змогу учням формулювати обґрунтовані висновки.