Стан розвитку слухомовленнєвої пам’яті в дітей з логопатологією

Анотація

Стаття розкриває особливості розвитку слухомовленнєвої пам’яті у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Метою дослідження є вивчення актуального стану розвитку слухомовленнєвої пам’яті в дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Завдання дослідження: висвітлення теоретичного аналізу науково- концептуальних положень, як класичних так і сучасних досліджень щодо проблеми вивчення; визначити методики для дослідження складових слухомовленнєвої пам’яті (послідовності відтворення, обсягу, міцності втримування інформації, швидкості, точності відтворення); представити порівняльні результати дослідження між дітьми дошкільного віку з порушеннями мовлення та з нормотиповим психофізичним розвитком. Дослідження слухомовленнєвої пам’яті передбачає вивчення вмінь у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення запам’ятовувати мовленнєві стимули та правильно їх відтворювати. Складовими слухомовленнєвої пам’яті стають послідовність, обсяг, міцність, швидкість та точність запам’ятовування. Кожна складова слухомовленнєвої пам’яті оцінюється за бальною системою і як результат виводився рівень її розвитку. Визначено, що у дітей з порушеннями мовлення слухомовленнєва пам'ять на відмінно від їх однолітків з нормотиповим розвитком не достатньо розвинута, дошкільники часто відволікаються та потребують додаткової допомоги від дорослого. Під час дослідження в даної категорії дітей спостерігались труднощі в послідовному відтворенні слів (пригадували лише перші три слова з п’яти, інші замінювали подібними словами за змістом), обсягу (забували раніше відтворені слова, неправильно їх називали, замінювали іншими схожими за семантичною подібністю); міцності (труднощі відтворення слів через певний проміжок часу), швидкості (повільне виконання завдання, забування озвучених символів, потреба в повторі інструкції завдання), точності пам’яті (невміння цілісно сприймати на слух текстовий матеріал, необхідність зорової актуалізації, потреба в допоміжних запитаннях; під час переказу текст змінюється, не завершується самостійно). Недостатньо розвинуті складові слухомовленнєвої пам’яті впливають на загальний рівень мовленнєвої готовності старших дошкільників до школи, і провокують труднощі під час оволодівання ними навчального матеріалу.