Окреслення проблеми розвитку фонематичного рівня мовлення у дітей старшого дошкільного віку з логопатологією

Анотація

У науковий статті представлено теоретична позиція сучасних досліджень щодо змісту фонематичного рівня мовлення. Активізовано увагу на проблемі вивчення складових фонематичного рівня мовлення в дітей з нормотиповим психофізичним розвитком та з порушеннями мовлення. Експериментально досліджено фонематичний рівень мовлення в дітей з логопатологією та здійснено порівняльний аналіз із однолітками з нормотиповим психофізичним розвитком. Метою дослідження стає вивчення актуального стану сформованості фонематичного рівня мовлення в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Завдання дослідження: науково-теоретичне обґрунтування наукових позицій щодо розвитку фонематичного рівня мовлення в дітей з нормотиповим психофізичним розвитком та окреслення особливостей його розвитку у дітей з логопатологією; визначення завдань та критеріїв оцінювання для вивчення фонематичного рівня мовлення; здійснення порівняльного аналізу результатів дослідження стану сформованості з розвитку фонематичного рівня мовлення в дітей старшого дошкільного віку з нормотиповим психофізичним розвитком та з логопатологією. Методами дослідження стають завдання спрямовані на дослідження складових фонематичного рівня мовлення, а саме фонематичного сприймання (вміння диференціювати близькі за звучанням фонеми, виділяти звук з групи звуків, визначати звук у слові), фонематичного аналізу (вміння визначати перший і останній звуки в слові, а також кількість звуків у слові) та фонематичного уявлення (вміння співвідносити звуки з назвою предмета) в дітей старшого дошкільного віку з нормотиповим психофізичним розвитком та з порушеннями мовлення. Результати констатувального експерименту свідчать про те, що між групами досліджуваних дітей старшого дошкільного віку із логопатологією та з нормотиповим психофізичним розвитком існують суттєві відмінності щодо сформованості фонематичного рівня мовлення. Фонематичні процеси в дошкільників із логопатологією, як порівняти з нормотиповими показниками, розвиваються із затримкою, що призводить до низки помилок: під час фонематичного сприймання, діти не розпізнають близьких за звучанням звуків; не вміють виділяти звук із групи звуків, чи в слові; під час фонетичного аналізу – неправильно виявляють перший та останній звуки в слові (називають перший склад або частину слова), помиляються у визначенні кількості звуків у слові; під час фонематичного уявлення – не можуть знайти звук у назві предмета.