Формування мовленнєвого дихання у дітей засобами адаптивного фізичного виховання та логопедії

Анотація

У статті було проаналізовано актуальні дослідження стану дихальної функції у дітей із мовленнєвими порушеннями. З’ясовано, що в них можуть бути різні відхилення в диханні, як-от: загальна функціональна недорозвиненість грудної клітки, обмежена життєва ємність легень, знижений обсяг повітря, що вдихається дитиною, скорочений час затримки дихання, неприродня довжина пролонгованого видиху, порушення функції довільного управління диханням тощо. Зроблено аналіз сучасних методів покращання мовленнєвого дихання у дітей. З’ясовано, що головною проблемою в більшості випадків залишається штучність вправ для формування дихання, не зв’язана із фізіологічною потребою у збільшенні дихальних можливостей організму. Провідною було обрано концепцію М. Єфименка про природовідповідний (а не штучний) підхід до формування функції дихання, особливості функціонування якої є відповідною адаптивною відповіддю на панівний тут і тепер основний руховий режим дитини. Тобто, якщо умовно змоделювати той або інший основний руховий режим (повзання, ходьба, біг тощо), можна створити умови для реалізації дитиною з мовленнєвими порушеннями різних типів дихання (від верхньогрудного поверхневого – до комплексного та глибокого). Відповідної перебудови потребують заняття з фізичної культури для дітей із порушеннями мовлення. Нинішня традиційна програма не відповідає наведеним вище концептуальним засадам. За основу фізичного розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями слід взяти парціальну програму «Казкова фізкультура», яка базується на еволюційному методі фізичного виховання дітей. Саме такий підхід забезпечить адекватне формування дихання у дітей і буде сприяти поліпшенню мовлення завдяки покращенню варіативних функціональних можливостей мовленнєвого дихання.