Особливості діагностики здоров’язбережувальної компетентності учнів з особливими освітніми потребами

Автор(и)

  • Володимир Бондар аспірант Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнкаа, Україна https://orcid.org/0009-0001-8835-1176

DOI:

https://doi.org/10.32626/2413-2578.2026-27.20-47

Ключові слова:

здоров’язбережувальна компетентність, здоров’язбережувальні технології, діагностика, учні з особливими освітніми потребами, корекційний педагог, формування

Анотація

У статті представлено методику діагностики здоров’язбережувальної компетентності  учнів з особливими освітніми потребами, яка є досить актуальною у спеціальній освіті. Здоров’язбережувальна компетентність описана як здібність учня з особливими освітніми потребами застосовувати у певній ситуації систему здоров’язбережувальних знань, умінь, навичок, розуміння значення здоров’я в житті людини та бережливе ставлення до нього. Вагоме значення здоров’язбережувальна компетентність відіграє для учнів з особливими освітніми потребами, що потребують врахування їх психофізичних порушень при проведенні оздоровчих заходів. Для учнів з особливими освітніми потребами існують певні здоров’язбережувальні технології, які передбачають системний медичний та психолого-педагогічний супровід. Рухова активність позитивно впливає на фізичний стан здоров’я учнів з особливими освітніми потребами, корегує їх пізнавальну сферу та поведінку. Тому діагностика здоров’язбережувальної компетентності  учнів з особливими освітніми потребами є досить важливою. Вона дозволяє скласти подальший план корекційно-розвиткової роботи з учнями із  врахуванням їх психофізичних особливостей.

З’ясовано, що усі корекційні педагоги розуміють значення поняття «здоров’язбережувальна компетентність учнів з особливими освітніми потребами», усвідомлюють роль її формування для учнів. Більше половини педагогів здоров’язбережувальні технології з учнями з особливими освітніми потребами використовують постійно, тоді як третина опитаних – часто, і незначна кількість респондентів – інколи, тобто усі корекційні педагоги формують здоров’язбережувальну компетентність в учнів з особливими освітніми потребами, але різною мірою. Разом з тим, рівень застосування здоров’язбережувальних технологій є середнім. Більше половини педагогів найбільш часто використовують традиційні здоров’язбережувальні технології, а нетрадиційні застосовують третина респондентів. Найчастіше формування здоров’язбережувальної компетентності учнів з особливими освітніми потребами проводиться під час корекційних занять, під час уроків та виховних годин. Більше як у половини педагогів необхідно підвищити рівень знань та умінь щодо впровадження здоров’язбережувальних технологій з учнями з ООП в освітній процес. Це вимагає складання та подальшу апробацію програми формування здоров’язбережувальної компетентності учнів з особливими освітніми потребами.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-20

Як цитувати

Бондар, В. (2026). Особливості діагностики здоров’язбережувальної компетентності учнів з особливими освітніми потребами. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки), (27), 20–47. https://doi.org/10.32626/2413-2578.2026-27.20-47