Дослідження рівня сформованості фонетичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення IV рівня

Анотація

У статті описані результати дослідження рівня сформованості фонетичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення (надалі – ЗНМ) IV рівня. Визначено, що фонетичне недорозвинення мовлення визначається як порушення формування експресивного мовлення, зумовлене недоліками сприймання та відтворення фонем у дітей з різними видами мовленнєвих порушень. Важливими критеріями готовності дитини до шкільного навчання є рівень сформованості фонематичної складової мовлення та правильність усного мовлення, які в подальшому визначають успішність опанування навичок читання та письма. Методологічну основу емпіричного вивчення стану сформованості фонетичної складової мовлення у дошкільників із ЗНМ становили наукові підходи та діагностичні методики, спрямовані на аналіз порушень фонетичної та фонетико-фонематичної сторін мовлення. На першому етапі здійснювалося визначення стану звуковимови шляхом виконання трьох практичних завдань, спрямованих на оцінювання сформованості вимови: самостійне відтворення звуків дітьми; наслідувальна вимова звуків на слух без використання зорової опори; ізольоване відтворення голосних і приголосних звуків. На другому етапі проводилося дослідження рівня розвитку фонематичного слуху та фонематичного сприймання і реалізовувався через виконання трьох завдань: розпізнавання заданого звука серед ряду інших звуків; визначення складу із цільовим звуком серед запропонованих складів; добір слова із заданим звуком серед ряду слів. На третьому етапі вивчено стан сформованості звуко-складової структури слова, що передбачало повторення слів різного ступеня складності, а також відтворення слів аналогічної складової структури з опорою на предметні зображення. Якісний аналіз показав, що у дошкільників із ЗНМ високого рівня сформованості звуковимови не спостерігається, достатній рівень у 17 % дітей, середній – 70 %, низький – 13%.