Соціальна інтеграція старшокласників з особливими освітніми потребами засобами туризму: ретроспективний аналіз та сучасні вектори досліджень

Анотація

У статті досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти соціальної інтеграції старшокласників з особливими освітніми потребами (ООП) засобами інклюзивного туризму. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку дієвих механізмів соціалізації молоді з порушеннями психофізичного розвитку в умовах сучасних соціокультурних викликів та воєнного стану в Україні. На основі аналізу наукових джерел розкрито зміст інклюзивного туризму як міждисциплінарної освітньо-реабілітаційної практики, що інтегрує педагогічні, психологічні та соціальні компоненти. Проведено ретроспективний аналіз еволюції ставлення суспільства до осіб з інвалідністю: від античних практик гідротерапії до сучасної інклюзивної парадигми «туризму для всіх». Визначено ключові функції інклюзивного туризму для старшокласників з ООП, зокрема соціально-відновлювальну, психологічну, комунікативну та освітньо-пізнавальну. Особливу увагу приділено сучасним векторам наукових пошуків, серед яких виокремлено цифровізацію (використання VR, AR та AI) як інструмент подолання фізичних та психологічних бар’єрів. Обґрунтовано роль нормативно-правової бази, зокрема Національної стратегії безбар’єрності до 2030 року, у створенні доступного туристично-освітнього середовища. Виявлено прогалини у сучасних дослідженнях, що стосуються недостатнього вивчення потреб осіб з сенсорними та інтелектуальними порушеннями, а також відсутності глибокого аналізу зв’язку між інклюзивним туризмом та цілями сталого розвитку. Запропоновано практичні рекомендації щодо модернізації туристичної інфраструктури громад та підготовки фахівців-тьюторів для супроводу інклюзивних груп. Результати дослідження можуть бути використані для розробки спеціальних програм соціальної реабілітації та індивідуальних освітніх траєкторій для учнів старшого шкільного віку з ООП.