Концептуально-методологічні підходи до діагностики семіотичної підскладової дітей з логопатологією
DOI:
https://doi.org/10.32626/2413-2578.2022-19.5-15Ключові слова:
семіотика, мовно-знакова система, системи мови та мовлення, фонематичний процес, лексика, граматика, діти з порушеннями мовленняАнотація
У науковому досліджені представлено теоретично-парадигмальний аналіз наукових концепцій щодо проблемних питань семіотичної підскладової когнітивного компонента мовленнєвої готовності до школи дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Обумовлено діагностичний напрямок спрямований на вивчення семіотичної підскладової у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Завдання дослідження: теоретичний аналіз науково- концептуальних положень щодо складових семіотичної мовно- знакової системи; опис рівнів семіотичної підскладової з позиції лінгвістики; дескрипція методів діагностики семіотичної підскладової для вивчення стану сформованості фонематичних процесів, лексичної та граматичної складових мовлення у дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування семіотичної підскладової та визначення напрямків її дослідження у дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Під час наукового теоретичного дослідження було здійснено обґрунтування термінів та терміносполук таких як «семіотика», «знак», «знакова система»,
«мовно-знакова система»; розглянуто семіотичну мовно-знакову систему з концепції трьох вимірів (семіозису): синтаксису, семантики і прагматики; розкрито стратегію функційної системи мови та мовлення, до структури якої входить три підсистеми: програмувальна, регулювальна та семіотична; описано семіотичну підструктуру, з позиції лінгвістики, яка складається з фонематичного, лексичного, граматичного (морфологічного та синтаксичного) рівнів; сплановано діагностичний напрям, який передбачає діагностику рівня сформованості в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією фонематичних процесів (фонематичного сприймання: диференціація близьких за звучанням фонем, виділення звуку з групи звуків, слів; фонематичного аналізу: виявлення позицій звука в слові, визначення кількості звуків у слові, порівняння слів за звуковим складом; фонематичного уявлення: зіставлення звука з назвою предметів, малюнка); лексичної (активний і пасивний словник) та граматичної складових мовлення (створення переказу; уживання прийменників, займенників; узгодження слів у числі, роді, відмінку).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Рішенням №132 від 18.01.2024р. Національної Ради України з питань
телебачення і радіомовлення присвоєно ідентифікатор медіа R30-02175.