Формування інтелектуальних зв′язків у процесі розв’язування арифметичних задач учнями 1-2 класів з тяжкими порушеннями мовлення

Анотація

В статті запропоновані напрямки підготовки молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення до розв’язування арифметичних задач. Аналіз спеціальних науково-методичних джерел і матеріалів проведеного нами дослідження показав, що у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення рівень засвоєння арифметичних задач переважно низький, а на кожному етапі роботи над ними виникають різні типи труднощів. Причини таких труднощів різні, зокрема вибіркове недорозвинення окремих пізнавальних процесів, а також компонентів навчальної діяльності. В результаті, дана категорія учнів вимагає спеціально організованої роботи, спрямованої на формування вміння і навичок розв′язування арифметичних задач. З огляду на це, ми припустили, що розвиток навиків розв’язання арифметичних задач учнями молодших класів з тяжкими порушеннями мовлення можна сформувати за умови, що будуть визначенні опорні слова на які учень має звертати увагу при розв’язанні задачі, спільні у типах задач, відмінності у текстах задач, інтелектуальні моделі які задіюють дитину в процесі розв’язання та системи зв’язків в межах цих інтелектуальних моделей. Нами були проаналізовані різні типи арифметичних задач які вивчають учні з типовим розвитком та молодші школярі з тяжкими порушеннями мовлення впродовж молодшої школи. Формування знань, умінь та навичок над змістом задач різного типу та різного рівня складності в умовах інклюзивного навчання відбувається у чіткій послідовності: від простого до складного, з урахуванням обсягу умови задачі та опорних слів, що визначають алгоритм її розв’язання. Для ефективного засвоєння дітьми з тяжкими порушеннями мовлення арифметичних задач необхідно удосконалити у них рівень усвідомлення життєвих ситуацій, сформувати опорні інтелектуальні моделі та розвинути необхідні інтелектуальні зв’язки.