Психолінгвістичні аспекти дослідження комунікативної діяльності дошкільників з порушеннями мовлення

Анотація

Повноцінне спілкування, яке приносить емоційне задоволення, стабільність у стосунках, впевненість, дозволяє дітям відчувати себе повноправними членами суспільства. Роль спілкування у житті людини надзвичайно важлива, тому дослідження цієї проблеми набуло актуальності у сучасному житті. Метою статті є теоретичне вивчення та емпіричне дослідження особливостей комунікативної діяльності дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення.

Нами було організовано спеціальне дослідження на базі старших та підготовчих груп дошкільного закладу, яким було охоплено 50 дітей 5-6 річного віку. Завданням експериментального дослідження було вивчення комунікативної діяльності в її цілісному аспекті, тому ми намагались охопити всі її сторони, зокрема, мотиваційну, комунікативну, емоційну, морально-етичну та інтелектуально-творчу. Для дослідження описаних характеристик використовувались такі методи: експертна оцінка параметрів спілкування дітей (використовувались анкети та тести-опитувальники для батьків і вчителів); психологічне спостереження (під час сюжетно-рольової гри); бесіда з дітьми; психологічний експеримент; проективні тести.

У дітей з низьким рівнем сформованості спілкування спостерігаються такі особливості: контакт формальний, встановлюється з труднощами, відсутність потреби у спілкуванні, діти нерішучі, не виступають ініціатором спілкування, у діях проявляють сором’язливість. Дітям з середнім рівнем притаманні такі характеристики: контакт змістовний, встановлюється поступово, діти характеризуються скутістю, сором’язливістю, потребують заохочень; потреба у спілкуванні епізодична, поверхова, ситуативна. У дошкільників з достатнім рівнем сформованості спілкування контакт змістовний, встановлюється легко, невимушено; потреба у спілкуванні виразна, стійка. Результати експериментальних досліджень дозволили зробити висновок про те, що рівень розвитку мовленнєвих функцій та рівень сформованості спілкування є взаємозалежними функціями. У всіх дітей, що мають порушення мовлення, спостерігаються порушення комунікативної діяльності. Відповідно, корекційну роботу з формування навичок спілкування необхідно проводити паралельно з розвитком мовлення дітей.