Сучасні проблеми організації роботи вчителя-логопеда в умовах інклюзивно-ресурсного центру

Анотація

У даній статті виокремленні та проаналізовані сучасні проблеми організації роботи вчителя-логопеда, який працює в інклюзивно-ресурсному центрі: недостатнє матеріально-технічне забезпечення кабінету для надання психолого-педагогічної допомоги дітям, які мають порушення мовлення; удосконалення та унормування роботи вчителя-логопеда в умовах онлайн режиму; надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами із сімей, які є біженцями, або тимчасово внутрішньо переміщеними особами та ін. На підставі результатів проведеного опитування серед вчителів-логопедів (фахівців) інклюзивно-ресурсних центрів, у якому взяли участь 30 респондентів. Зміст питань анкети передбачав виявлення актуальних проблем, які пов’язані із організацією логопедичної роботи в інклюзивно-ресурсних центрів і шляхів їх вирішення. Анкета вміщена у Google формі, у якій проводилося опитування учителів-логопедів, які працюють в інклюзивно-ресурсних центрах та ознайомлення із досвідом роботи учителя-логопеда в цій установі також визначено ряд факторів, які стоять на заваді його ефективної роботи.

За результатами проведеної роботи нами встановлено, що діяльність сучасних інклюзивно-ресурсних центрів обмежується низкою проблем, які пов’язані з організацію роботи самої установи та фахівця (учителя- логопеда), а також із державною політикою та ставленням суспільства до потреб дітей із особливими освітніми потребами та їхніх батьків. Проведене опитування, а також спостереження за роботою учителя-логопеда в цих установах дає підстави для висновку, що проблеми, які стоять на заваді його ефективної роботи пов’язані із низкою факторів: особистим ставлення до роботи і відповідальністю щодо виконання професійних обов’язків; діяльністю самої установи, наявністю необхідного матеріально-технічного забезпечення, введенням банку даних дітей з особливими освітніми потребами; державним регламентуванням і підтримкою діяльності інклюзивно-ресурсних центрів, відтак забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття якісної освіти, а також ставлення суспільства до таких дітей.