Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів із системними порушеннями мовлення

Анотація

У статті розкрито особливості організації розвивальної роботи з дітьми з системними порушеннями мовлення, врахування яких сприятиме підвищенню ефективності навчального процесу та розвитку зв’язного мовлення. Необхідне створення відповідних умов, зокрема: уваги до мовленнєвої діяльності дітей, забезпечення сприятливого мовленнєвого  середовища,  використання  зв’язних  монологічних висловлювань, оцінювання мовлення учнів тощо. Проведене дослідження охоплювало такі завдання: складання розповіді за сюжетним малюнком, побудова зв’язного речення із запропонованих слів, уміння підтримувати діалог, створення розповіді із визначеної теми і складання переказу. З’ясовано, що у дітей спостерігаються низькі показники під час складання розповіді за сюжетним малюнком, труднощі викликає побудова зв’язних речень із запропонованих слів, недостатньо розвинене вміння підтримувати та розгортати діалогічне мовлення, зафіксовано низький рівень сформованості монологічного мовлення, під час переказу тексту значна частина учнів не змогли самостійно його відтворити, а деякі діти не зрозуміли змісту. Оскільки мовлення відіграє ключову роль у процесі засвоєння знань, його порушення потребують цілеспрямованої психолого- педагогічної корекції. Визначено основні напрями розвитку зв’язного мовлення, серед яких: формування значень нових слів, розвиток словесних понять, узагальнюючих значень слів, уточнення й диференціація близьких за змістом понять, засвоєння граматичних категорій, понять і форм, а також удосконалення зв’язного мовлення загалом.