Методичні аспекти співпраці педагога з батьками дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному просторі

Анотація

У статті представлені результати теоретичного та експериментального аналізу питання співпраці педагогів з батьками дітей з особливими освітніми потребами.

Особлива увага спрямовується на забезпечення інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у спільний інклюзивний простір, удосконалення взаємодії між членами команди супроводу, а також розвиток системи соціально-реабілітаційних послуг. Ці заходи часто недостатньо враховують вирішення внутрішніх психологічних труднощів, з якими стикаються батьки. Сучасні гуманістичні підходи до всебічного розвитку, виховання та соціальної адаптації дітей з особливими освітніми потребами акцентують увагу на необхідності активної участі педагогів та їх асистентів у процесі співпраці з сім’ями учнів, зокрема у межах інклюзивного освітнього середовища.

Дослідження було здійснено шляхом анкетування батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, задля визначення їх ключових потреб, труднощів у співпраці з педагогічним колективом закладів з інклюзивною формою навчання, а також оцінювання рівня готовності педагогів до роботи в умовах інклюзії. Отримані результати стали базою для подальшого вдосконалення моделі психолого- педагогічного супроводу, спрямованої на підтримку родин дітей з особливими освітніми потребами.

Аналіз отриманих даних показав, що серед батьків переважає очікування, що шкільна освіта стане для дітей ключовим етапом на шляху здобуття професійної, середньої або вищої освіти. Водночас, головним результатом шкільного навчання батьки вважають соціалізацію, тобто набуття дітьми досвіду спілкування, формування життєвих навичок та підготовку до життя у суспільстві. Більшість батьків позитивно оцінюють інклюзивну форму освіти та визнають її цінність. Серед основних викликів батьки зазначають труднощі та уповільнене засвоєння дітьми навчального матеріалу. Педагогічна спільнота переважно також підтримує інклюзивну форму навчання, визнаючи її значущість для дітей із ООП. Однак, більшість зазначає високий рівень трудомісткості роботи із цією категорією учнів. Було виокремлено низку проблемних моментів: низький рівень залученості батьків у освітній процес, високий рівень психологічного навантаження на учнів, недостатню кількість спеціальних методичних матеріалів, а також дефіцит часу для індивідуальної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.