Аналіз інструментів діагностики заїкання у сучасних дослідженнях

Анотація

Сучасна українська логопедія швидко розвивається і стає необхідність у розробці сучасних методів оцінювання мовленнєвих порушень, а саме заїкання. У поданій статті здійснено комплексний аналіз сучасних українських та закордонних інструментів діагностики заїкання, що використовуються в логопедичній практиці та наукових дослідженнях. Приділено увагу аналізу анамнезу заїкання, диференціації різних форм, ступенів та проявів заїкання. Досліджено та проаналізовано результати діагностичних завдань для різних вікових категорій. Також акцентована увага на багатофакторному характері заїкання, що зумовлює необхідність використання різних методів для всебічної оцінки мовленнєвих порушень. Розглянуто основні види діагностичних підходів,: клінічні спостереження, опитувальники, шкали оцінювання тяжкості заїкання. Проаналізовано валідність і надійність популярних інструментів, таких як SSI-4 (Stuttering Severity Instrument, 4th edition) та OASES (Overall Assessment of the Speaker’s Experience of Stuttering) та інших , їх можливості у клінічній практиці та дослідженнях. Окрема увагу приділлено діагностичному інструментарію в залежності від віковій категорії осіб, що мають заїкання. Також розглянули проблему стандартизації діагностичних процедур та їх адаптації до умов різних мовних і культурних середовищ. Автор підкреслює важливість комплексного підходу до діагностики заїкання, що передбачає поєднання об'єктивних методів оцінювання із суб'єктивним сприйняттям труднощів пацієнта. У статті обґрунтовано потребу в подальшій розробці уніфікованих діагностичних стандартів для підвищення точності діагнозу і якості подальшої терапевтичної роботи. Вивчивши та проаналізувавши основний діагностичний інструментарії автор стверджує, що якісна та всебічна оцінка мовлення особи, що має заїкання є одним пріоритетних напрямків при виборі стратегій подолання заїкання, при прогнозування подальшого протікання заїкання, а також є суттєвою допомогою фахівцю протягом всього періоду терапії заїкання, так як оцінювання стану мовлення може бути головним критерієм результативності терапії.