Модель діагностичної методики стану сформованості міркувань у зв’язному мовленні дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення

Анотація

У статті представлено сучасний дизайн діагностичної методики дослідження рівня сформованості міркувань у зв’язному мовленні в дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ). Актуальність проблеми зумовлена необхідністю якісної діагностики мисленнєво-мовленнєвих умінь, що є основою формування комунікативних навичок та передумов до навчальної діяльності. Під час розробки методики нами враховано вікові та мовленнєві особливості дітей із ЗНМ старшого дошкільного віку, психолінгвістичні механізми породження висловлювань, структуру міркувань як форми зв’язного мовлення, а також загально дидактичні принципи. Комплексна діагностична методика вивчення стану сформованості міркувань у зв’язному мовленні дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ ІІІ рівня передбачала три етапи дослідження: початковий етап – орієнтувально-діагностичний, впроваджений з метою відбору дітей із ЗНМ ІІІ рівня і розподілу їх за клінічними порушенням в процесі логопедичного обстеження для формування репрезентативної вибірки. Основний етап – дослідницько- експериментальний, він передбачав вивчення основних компонентів і критеріїв, що лежать в основі формування міркувань у зв’язному мовленні дітей старшого дошкільного віку. Цей етап дослідження передбачав три блоки завдань, кожен з яких містив спеціально розроблену добірку завдань і тестів. Діагностичний інструментарій представлено в 3 блоках завдань, кожен з яких охоплює серію завдань, що дозволило виявити здатність дитини встановлювати причинно- наслідкові зв’язки, аргументувати судження, послідовно викладати думки типу міркувань. Підсумковий етап – контрольно-аналітичний, передбачав кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження.

Особливу увагу приділено умовам, які забезпечують достовірність результатів обстеження: емоційній залученості дитини, використанню наочного матеріалу, адаптованих мовленнєвих стимулів. Запропонована методика відповідає потребам логопедів, психологів для діагностики дітей із ЗНМ. Практичне значення дослідження полягає в проведенні комплексної оцінки рівня сформованості міркувань у зв’язному мовленні, що дозволяє обґрунтовано планувати подальшу корекційно-розвиткову роботу з дітьми із загальним недорозвитком мовлення.